Toyota використовує старі батареї EV для живлення заводу Mazda

У час масштабного переходу на електромобілі питання поводження з відслужившими акумуляторами стає критичним для екології та економіки. Правильне використання батарей може врятувати тонни сміття та значно подовжити їхній життєвий цикл. Обробка високовольтних акуумуляторів від гібридних і повністю електричних авто — справа непроста. Якщо автомобіль був знищений у ДТП, але батарея залишилася працездатною, її можна використати ще на роки, без необхідності відправляти її в

пункт переробки — або, що гірше, на звалище.

Щоб дати батареям «друге життя», їх часто перетворюють на стаціонарні накопичувачі енергії. Саме такий підхід застосовано в Японії: Toyota встановила свою систему Sweep Energy Storage System на підприємстві Mazda у Хіросімі.

Система Sweep Battery, яка використовує акумуляторні блоки з електрифікованих авто, наразі проходить випробування на заводі Mazda. Пильне спостереження за стабільністю циклів заряджання і розряджання дозволяє з'ясувати, чи готова вона живити виробництво — хоча б частково.

У перспективі модульна батарея виконуватиме роль буфера між сонячною електростанцією заводу та конвеєром, подібно до того, як працюють домашні акумуляторні станції. Але ключова відмінність у підході Toyota: знайдено спосіб інтегрувати оригінальні інвертори автомобілів, що знімає потребу в окремому пристрої управління всім пакетом. Система також призначена для роботи з батареями різної ємності, різних хімій і стану здоров'я.

Перший Sweep Energy Storage System було створено в 2022 році у співпраці з Jera — найбільшою енергогенеруючою компанією Японії та одним із найбільших у світі покупців зрідженого природного газу.

Модульний блок Jera міг віддавати близько 485 кіловат і мав накопичувальну здатність приблизно 1 260 кіловат-годин, використовуючи декілька типів елементів, включно з літій-іонними, нікель-метал-гібридними та свинцево-кислотними акумуляторами.

Щоб управляти різнорідним набором батарей з різними номіналами, фірмовий «sweep»-пристрій Toyota контролює розряд усієї системи, миттєво вмикаючи або вимикаючи потік електрики через послідовно з'єднані блоки. У результаті частину елементів можна обходити, а інші залишаються в роботі залежно від поточного навантаження.

rel

Цей підхід — приклад того, як промислові гіганти шукають баланс між стійкістю, ефективністю та економією: зниження відходів, зменшення витрат на енергію та створення нового ринку для «другого життя» батарей. Однак залишаються виклики: стандартизація форм-факторів, гарантії безпеки, узгодження інверторів та питання вартості переробки й інтеграції.

Розгортання подібних систем стимулює циркулярну економіку і може знизити залежність заводів від мережі у пікові години. По-друге, успіх таких проєктів вимагає співпраці автовиробників, енергокомпаній і регуляторів — інакше масштабування ризикує залишитися локальним експериментом. Чи стане це новим стандартом для промислових енергосистем? Час покаже, але напрямок уже задає тон: батареї більше не просто відпрацьований елемент — вони ресурс, що може відродитися.