У часи, коли електромобілі вже не просто тренд, а фундаментальна трансформація галузі, контроль за програмним забезпеченням стає не менш важливим, ніж якість кузова чи безпека. Отже, чому проблема програмних збоїв у традиційних автовиробників так сильно б'є по репутації і що це означає для споживача?
Як і багато інших виробників, Volvo увійшло в сегмент електрокарів із бажанням заявити про себе: скандинавський дизайн, акцент на безпеку та купа новітніх технологій мали стати козирями бренда. Але виявилося, що у цього плану був непередбачуваний супровідник — масивні збої в програмному забезпеченні.
Флагманський EX90 компанії виявився ураженим такими збоями. І справа не лише в Volvo: багато традиційних автовиробників нині зіштовхуються з цифровими проблемами, які ускладнюють перехід до сучасної автомобільної ери. Деякі бренди прагнуть випустити «комп'ютер на колесах», але шлях виявляється тернистим.
На початку року Volvo запросило назад колишнього гендиректора Håkan Samuelsson, щоб замінити Джима Роуена, який у 2022 році прийшов із компанії Dyson без досвіду автомобільної індустрії. Завдання було прозоре, але масштабне: виправити компанію, що опинилася під тягарем титанічних витрат на розробку електромобілів (починаючи з EX90), і «вирівняти курс».
Samuelsson почав з радикальних кроків. Уже за кілька тижнів після повернення (контракт розрахований на два роки) оголошено про скорочення витрат у розмірі $1.87 млрд та звільнення близько 3,000 працівників. Паралельно розгорнуто роботу над усуненням програмних дефектів.
«Звісно, ризик появи багів при впровадженні складного ПЗ завжди існує, — зазначив Samuelsson в інтерв'ю. — Але за останні два роки їх рівень був занадто високим і неприпустимим для клієнтів, і саме над цим ведеться інтенсивна робота.»
Ця відвертість супроводжується зобов'язанням виправляти становище. Наразі компанія перебуває в режимі антикризового менеджменту: EX90 наклав певне тягарне клеймо на здатність Volvo плавно впроваджувати нові технології — а таке ставлення не на користь у час найбільшого зсуву у галузі за останнє століття.
Samuelsson оголосив про прагнення спростити архітектуру програмного забезпечення та підвищити стандарти тестування. Але це не означає, що баги зникнуть назавжди — радше мета в тому, щоб звести до мінімуму їхній вплив.
rel
Причини загалом зрозумілі: спадкоємні автовиробники змушені перебудовувати десятиліттями сформовані, апаратно-орієнтовані платформи в архітектури, побудовані за принципом «software-first», що керуються гнучкими техкомандами. Це— радикальна зміна мислення для компаній з довгими життєвими циклами продуктів і розділеними відділами розробки та інженерії.
Утім, у Volvo є перевага: справа рухається з відчутною терміновістю і з елементом смирення — визнання проблеми та план дій вже є. Якщо вдалося «написати інструкцію» та врегулювати внутрішні процеси, це стане маяком для інших брендів. EV-орієнтовані гравці на кшталт Tesla та Rivian вже продемонстрували, наскільки сильними можуть бути компанії з програмно-центричним підходом. Традиційним маркам або вдасться наздогнати тренд, або репутація залишиться пошкодженою назавжди.
Що це означає для ринку і покупців? По-перше, очікування щодо стабільності ПЗ мають стати частиною оцінки електромобіля при покупці. По-друге, інвестування у внутрішні розробницькі команди та тісніша інтеграція апаратного та програмного забезпечення тепер — не розкіш, а необхідність.
Трансформація автомобільної індустрії — це не лише нові батареї й електродвигуни, це ще й боротьба з дигітальною невидимістю, що може зіпсувати користувацький досвід. Чи вийде у Volvo виписати працюючий «мануал» для решти галузі? Час і якість впровадження відповість на це питання.
КОМЕНТАРІ